"...Це потрібно бути аборигенами, щоб маючи таку країну і її не розвивати.
Відповідальність лежить на кожному. Для початку потрібно бути активними, компетентними, бути на своєму місці, розвивати свої міста. Всі хочемо, щоб було "клац" і все сталося, а так не буває, це процес, який повинні проходити покоління.
Нам кажуть"вот посмотрите куда вы пришли...". А я Вам скажу - Ми ще нікуди не прийшли, ми тільки починаємо йти. 25 років умовної незалежності. Раніше нас поглинала Росія, а тепер ми ідентифікуємо себе українцями. Ці перетворення непрості і багато ще зневіримося, в тому числі у людях, які робили майдани. Якщо змінити вектор, то вже наші діти тут побудують нормальну країну.
Я не розумію тих людей, які говорять, що мають робити якийсь вибір "тут чи там" і при цьому носять синьо-жовтий прапор. Це, як прошивки програм в телефонах, вони різні, але люди мають ідентифікувати себе з тією чи іншою країною.
Людям, у яких інший спосіб мислення, нічого ніколи не докажеш, бо їх так виховали, вони в такому оточенні були, їм в голови вкладати про "великий радянский союз", про "русских поэтов", вони навіть українського не читали".